Бізнес-комунікація нині переживає свій золотий вік. Фігура директора з бізнес-комунікації, якому раніше відводилася другорядна роль, тепер набуває дедалі більше функцій та стає у багатьох випадках правою рукою президентів і виконавчих директорів великих корпорацій.
Різноманітні фактори всі вказують в одному напрямку. Розвиток, якого цей сектор зазнав у структурі організацій, а також зростання кількості нових агентств і консультантів, які спеціалізуються на цих послугах, лише підтверджують, що спосіб спілкування та взаємодії компаній з різними групами клієнтів виявляється фундаментальним для їх розвитку. У дослідженні Асоціації директорів з питань комунікацій (Dircom) стверджується, що відділи з питань комунікацій існують у 78% компаній. Компанії усвідомлюють, що в сучасному бізнес-середовищі з його високим рівнем конкуренції треба пропонувати щось більше, ніж суто продукт. Встановлення гарних відносин з усіма колами клієнтів може означати велику перевагу. Саме цією причиною пояснюється зростання цього сектора як у структурі компаній, так і у формі зовнішніх постачальників таких послуг, якими є агенції та консультанти - важливі союзники для менеджерів у цій сфері.
Справа в тому, що з плином часу ролі і обов'язки директора з питань комунікацій вийшли далеко за межі відповідання на запити засобів масової інформації. Через це навички, які повинен мати директор з питань комунікацій не обмежуються вмінням організувати прес-конференцію чи відредагувати повідомлення. Йому також треба вміти передбачати, мати підприємницьке бачення та бути спроможним надавати підтримку всій організації. До нових функцій, що їх розвививають директори з питань комунікацій, належать бренд-менеджмент, організація заходів, маркетинг чи робота з співробітниками. У цьому сенсі мали проминути багато років, щоби підприємницькі структури визнали потребу в наявності відділу з питань комунікацій та зрозуміли, що його робота є складовою стратегії компанії.